У 1942 році Лалі Соколова привезли в один із найбільших таборів смерті - Аушвіц. Він знав багато мов , тож йому доручили таврувати в'язнів - дряпати цифри на їхніх руках. Сьогодні ці номери - один із головних символів антилюдяних злочинів Голокосту.
У черзі на татуювання стояла молода дівчина Ґіта, налякана й розгублена. Для Лалі це було кохання з першого погляду. Він заповзявся не тільки вижити, але й будь- якою ціною захистити її. Так почалася одна з найбільших життєствердних, відважних, зворушливих історій про Голокост: історія кохання татуювальника Аушвіцу.