Життя людини сповнено обмежень, падінь, злих вчинків, які часом здаються непоправними. Але навіть в розпачі виражається незнищенне прагнення людини почати все з початку: після скоєного зла, після падінь кожен потребує того, щоб знову стати «чистим і гідним відвідати світила». «Чистилище» – пісня про гріх і прощення, де немічна людина відкриває своє серце перед Божою милістю, яка «рада всіх обійняти, / Хто звернеться до неї, у пошуках порятунку». Як завжди, коментар Франко Нембріні налаштовує читача на виявлення живого зв’язку між дантівські текстом і власним життєвим досвідом.